Кафедра соціально-гуманітарних і правових дисциплін
Постійний URI для цієї колекції
Огляд
Останні матеріали
1 - 5 з 144
-
МатеріалПсихологічні особливості поведінки неповнолітнього правопорушника(Видавничий дім "Гельветика", 2025-02-07)Досліджуються психологічні особливості поведінки неповнолітнього правопорушника. Адже при розслідуванні або судовому розгляді кримінальних справ виникає багато питань психологічного змісту. Для рішення значної частини з них достатньо фахових знань та досвіду юристів. Однак, юридична практика показує, що слідчий і суддя, інспектор кримінального розшуку, адвокат та інші особи, які представляють правосуддя, не в усіх випадках можуть враховувати у своїй роботі сучасні дані, методи і методики психологічної науки. У цьому випадку з’являється необхідність працівникам правоохоронної системи звертатися до експертів-психологів проведення судово-психологічної експертизи, у ході якої професійний психолог отримує нові факти, корисні для встановлення істини у кримінальній справі. Маючи на меті не просто констатацію фактів, які були виявлені в ході проведеного дослідження, а здійснюючи їх аналіз та даючи власну оцінку виявленим обставинам, експерт виконує функцію джерела наукової інформації фактів, що необхідні суду при оцінці індивідуальних особливостей психічної діяльності сторін, свідків. Від результатів судово-психологічної експертизи часом залежить характер і зміст прийнятого повноважною особою рішення, характер і обсяг відповідальності, форми засобу впливу на правопорушника. Вікові особливості займають чільне місце в формуванні психологічних властивостей особи неповнолітнього, її психічного розвитку, стану та моральних цінностей. Як влучно відмічають науковці, необхідно знати і правильно враховувати як загальні вікові особливості неповнолітніх, так і індивідуальні психологічні властивості конкретного підлітка-правопорушника: його темперамент і характер, здібності і запас знань, потреби та інтереси, рівень розвитку емоційно-вольової сфери – іншими словами, ретельно вивчати його психологічний вигляд. Вивчення психологічних особливостей підозрюваного неповнолітнього, слідчим дає змогу вирішувати такі завдання: 1) обрати необхідні засоби психологічного впливу і визначити оптимальну тактику проведення слідчих дій; 2) справити виховний вплив на обвинуваченого з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей; 3) визначити обставини, що пом'якшують і обтяжують вчинення злочину (перебування особи в стані фізіологічного афекту тощо), роль у злочинному угрупованні, мотив учинення злочинного діяння; 4) встановити причини злочину (профілактична діяльність слідчого). Психологічні аспекти прямо відносяться до самої психології, а саме це і душевний склад, психіка, характер; сукупність психічних особливостей, властивостей соціальної, національної і т. ін. групи людей (класу, прошарку); сукупність психічних процесів обумовлених певною діяльністю, станом. Тобто, психологічні особливості проявляються у поведінці, характері, сприйнятті, реагуванні особи. Те, що вбачалося антиморальним минулого століття – стає нормою сьогодення. Зовнішній вигляд, поведінка, ставлення дітей до дорослих, задоволення, серед яких: секс, вживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, змінили свої норми та правила, а в деяких випадках кардинально. Саме тому, поведінка та вчинки особи неповнолітнього, як і будь-якої особи, найбільш виражаються у суспільному житті, в зв’язку з чим вибір дії та кожен вчинок має бути продуманим та зваженим. Ставлення та усвідомлення своїх вчинків – обов’язковий критерій визначення психологічних особливостей особи. Розуміння та відношення до вчиненого неповнолітнім правопорушником є важливою обставиною, що зумовлює перебіг кримінального провадження щодо нього. Застосування криміналістичних прийомів та методів розслідування також здійснюється відповідно до врахування психологічних особливостей правопорушника. Ключові слова: психологічні особливості, неповнолітній правопорушник, криміналістичні прийоми, методи розслідування, судово-психологічна експертиза.
-
МатеріалУкраїнська фракція у ІІ Державній Думі Російської імперії: проблеми становлення(Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2025)У статті проаналізовано участь українських депутатів у роботі ІІ Державної Думи Російської імперії. Автори дослідження відобразили процес становлення української думської громади у російському парламенті.
-
МатеріалУкраїнський політичний клуб у Петербурзі та його взамодія з українською думською громадою у І Державній Думі Російської імперії (1906 р.)(Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2025)Стаття присвячена дослідженню спільних дій Українського політичного клубу та Української думської громади у І Державній Думі Російської імперії, їх діяльність у напрямі розширення соціально-економічних та політичних прав. Дослідження спирається на принципи історизму, науковості та авторської об’єктивності. Права та свободи даровані Маніфестом 17 жовтня 1905 р. поставили на порядок денний ідею створення української організації, яка змогла б згуртувати українців не тільки Санкт-Петербурга, а й усієї Російської імперії на засадах широкої демократичної програми для забезпечення національно-політичних прав українського народу, розвитку його духовної та економічної бази. Цією організацією став Український політичний клуб. Саме він сприяв утворенню української фракції у Думі та задавав основні напрями щодо її діяльності. Акцентується увага на внеску членів клубу у процес створення думської громади, їх діяльності по забезпеченню її функціонування, наданню фахових консультацій щодо соціально-економічних та політичних вимог адресованих царському самодержавству. Наголошується на демократизмі членів політичного клубу та депутатів-громадівців, адже всі свої вимоги вони розглядали через призму інтересів не тільки українців, а й усіх народів Російської імперії.
-
МатеріалОрганізаційні засади функціонування системи вищої освіти в Україні та її відповідність європейським вимогам(Педагогічна академія:наукові записки, електронний журнал, 2025-02-10)Розвиток системи вищої освіти є одним основних факторів сприяння сталому економічному зростанню та забезпеченню конкурентоспроможності держав. В Україні система вищої освіти зазнала значних трансформацій, особливо після того, як країна взяла на себе зобов’язання узгодити свої освітні стандарти з європейськими в межах Болонського процесу. Водночас ці зміни спричинили певні виклики, що зумовили необхідність перегляду організаційних принципів функціонування закладів вищої освіти в Україні та їхньої відповідності європейським вимогам. Метою статті є аналіз організаційних принципів, що становлять основу системи вищої освіти в Україні, виявлення недоліків та викликів у досягненні європейських стандартів, а також розроблення рекомендацій щодо покращення узгодження стандартів. Методи: аналізу наукової літератури, узагальнення, систематизації. Результати дослідження продемонстрували, що, попри наявність значних успіхів в адаптації системи вищої освіти України до європейських стандартів, певні проблеми все ще залишаються. До них належать невідповідність практик забезпечення якості, обмежена автономія закладів вищої освіти й недостатнє фінансування досліджень та інновацій. У статті підкреслюється нерівномірність упровадження реформ у різних регіонах та інституціях, що знижує загальну ефективність системи. Проте, попри ці виклики, позитивні зрушення, такі як посилення міжнародної інтеграції закладів вищої освіти та розширення можливостей академічної мобільності, свідчать про наближення до європейських освітніх стандартів
-
МатеріалПравові колізії в процесі взаємодії законодавчої, виконавчої та судової гілок влад(УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ ДИСКУРС. електронний журнал, 2025-01-27)У статті досліджуються правові колізії, що виникають у процесі взаємодії законодавчої, виконавчої й судової гілок влади в Україні, зокрема в умовах воєнного стану та євроінтеграційних процесів. Метою дослідження є аналіз правових колізій у системі розподілу повноважень між державними органами, виявлення проблемних аспектів їх взаємодії та надання рекомендацій для удосконалення законодавства, яке регулює ці процеси. Для досягнення поставленої мети було використано методи системного аналізу правових колізій, порівняльного аналізу нормативно-правових актів і практики їх реалізації, а також методи прогностичного та аналітичного дослідження ефективності правових норм. У результатах дослідження виявлено основні проблеми правових колізій, що виникають між гілками влади в Україні, зокрема в контексті неповного розподілу повноважень, відсутності чітких механізмів усунення колізій, а також недостатньої прозорості в процесі взаємодії органів влади в умовах надзвичайних ситуацій. З’ясовано, що в правовому регулюванні взаємодії між органами державної влади існують суттєві прогалини, які ускладнюють ефективне виконання їхніх функцій, особливо в умовах воєнного стану та в контексті євроінтеграційних викликів. У висновках наголошено на необхідності вдосконалення законодавчих механізмів, що регулюють взаємодію між органами державної влади, розроблення чітких та ефективних процедур для подолання правових колізій, а також забезпечення більшої підзвітності та прозорості в діяльності державних інституцій. Урахування міжнародних стандартів і розвиток правової культури визначено важливими передумовами для ефективного функціонування правової системи України та її інтеграції до європейського правового простору.